- пострибун
- —————————————————————————————пострибу́німенник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пострибун — а/, ч., розм. 1) Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун. || перен. Пустун (про дитину). 2) Коник (див. коник 5)) … Український тлумачний словник
пострибунчик — а, ч. Пестл. до пострибун … Український тлумачний словник
скакун — а/, ч. 1) Кінь з високими біговими якостями. Донський скакун. 2) розм. Той, хто весь час скаче, не всидить на місці; пострибун. 3) розм. Той, хто танцює; танцюрист. 4) діал. Коник (у 5 знач.). 5) Рід жуків родини жужелицевих … Український тлумачний словник
бешкетник — 1) (той, хто зчиняє бешкет), галабурдник, скандаліст, баламут; пробийголова, урвиголова, зайдиголова, шибайголова, паливода, розбишака; вар ят; хуліган (грубий порушник громадського порядку) 2) (той, хто порушує дисципліну, пустує), збиточник,… … Словник синонімів української мови
непосида — (непосидюча людина), непосидько, побігайло, пострибун; дзиґа, вертун, крутько (швидка в рухах, вертлява людина); вертуха (про дівчину, жінку) … Словник синонімів української мови
пустун — (той, хто полюбляє пустувати), бешкетник, збиточник, шибеник, жирун, пострибун, шалапут, шалапутник, шкода, халамидник, паливода, палисвіт … Словник синонімів української мови